я пишу тобі знову, Солдате,
і так само безмежно люблю.
як ти там, мій сміливий брате?
без вістей твоїх ночі не сплю...
все страшніше дивитись новини -
ще сильнішим стає мій біль.
вже майданівські роковини -
так багато часу на ціль.
ми приречені тільки на волю,
себто, це помилкова війна.
але ти бережеш мою долю,
хоч і гине потроху вона.
неє щастя так жити на світі,
знати смерть, лити сльози гіркі.
надсилаю молитву в привіті,
вірю: сили твої - палкі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555669
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Марія Крижана