Vae soli, мила, тож звикай (звернення до себе)

Vae  soli!*,  мила,  тож  звикай
до  дріб'язковості  і  буднів.
Повільно  й  правильно  зникай
посеред  вулиць,  між  утоми.

Vae  victis!**,  мила,  тож  прийми
всі  блага  й  примхи  існування.
До  Сонця  свій  вінок  сплети
попри  тяготи  і  страждання.  

*Vae  soli!  -  Горе  одинокому!
**Vae  victis!  -  Горе  переможеному!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555417
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: melasskayak