*Україні слава*

     
Непомітно  якось  сталось  
Серед  депутатів  
Місця  всім  забракувало    
 В  Верхній  палаті:  
Варто  сказать  ,  що  в  Глевасі  ,
Підтверджують  „Вісті”,
Для  такого  контингенту  
Є    достатньо    місця  .
Тому  прошу  гонорових
З  Регіонів  щиро  ,
Якщо  ви  такі  панове  
Будьте  там  кумири  .
Пані  Ганю  особливо  ,
Таку  вже  речисту  .
Розчесала  б  краще  гриву  ,
Вбралася  б  в  намисто  .
Адже    жінка  ви      публічна    ,
Представник  держави  !?  
Мову  нашу  не  калічте  
Для  чужої  слави  !
Звідкіля  вам    світить    сонце  ?
Нас  воно  не  гріє  .
Заглядає  у  віконце  
Та  чомусь  радіє  .
Сіє  розбрат  в  Україні  ,
Відбирає  волю  .
Гірко  ніби  від  полині  
Повторювать  долю  ,
Як  не  стало  вже  Богдана  ,
Історія  пише  ,
Відкриватись    стали  рани  ,  
Завелися  миші  
Та  точити  стали  стіни  
Нашої  будови  .
Що  нам  знову  на  коліна  ?
У  ярмо  те    знову  ?
Відкрий  очі  ,  мамо  ,  сину  ,
Дай  мудру  пораду  ,
Хай  по  совісті  він  чинить  ,
Помічає  зраду  .
Яка  в  сутінках    чатує  
На  кожну  помилку  .
Чуєш  ,  Вікторе  ,  ти  чуєш  ?
Затряслись  піджилки    ,
Коли  мову  ми  завели  
Про  кордон  і  НАТО  .
Закрутило  в  носі  зело  .
Обізвався  „тато”  .
Ото  ,  бачте  ,  не  існує  
Нас  ,  як  українців  ,
Малороси  ми  ,  холуї    .
Нас  всіх  по  одинці  
Нищать  ,  зваблюють  грошима,
Аби  грабувати  .
То  хіба  для  них  брати  ми  ?
Навіщо  їм  НАТО  ?
Це  кордон  і  заборона  
В  чужі  справи  лізти  ,
Двоголовій  тут  короні  
Не  буде  вже    місця  !
Ось  чому  завелись  служки  
У  Верховній  Раді  .
Ми  не  в  змозі    самотужки  
Вистояти  зраді  .
З  рештою  своє  коріння  
Стали  забувати  .
Адже  котре  покоління  
Не  відчува  свята  .
Раптом  випала  нагода  
Вирватись  з    обіймів  .
Чи  козацького  ми  роду  ?  
Чи  телиця  дійна  ?                                                                І  нашу  державу
Нумо  ,  браття  ,  до  свободи  !                              Україна  наша  мати  !
Залікуєм    рани  .                                                                        Слава  їй  же    ,  слава  !!!
Кремлівського  Квазімоду    ,
Вічного  тирана  
Заставимо  поважати                                                  Сергій  Бабінчук
.                                                                    .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555245
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2015
автор: Сергій Бабінчук