На межі незнання і подиву,
на холодній твердій межі
звуками і картинами новими
стали дзвони і вітражі.
На межі незнання і подиву,
на вогкій солоній межі
море хлюпало вічною вродою,
а ти плавати ще не вмів.
Все проходить і знов починається:
біля моря хлопчик сидить...
Море й небо десь зустрічаються,
де зливаються вічність і мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555076
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Олена Акіко