пальцем по склу
роздратовані нерви
вголос знайомі
безжальні слова
– навіть не знаєш
яке ж ти ще стерво
навіть не чуєш
чи вже нежива
осінь принесла
ескізи педалів
хмари брунькуються
десь угорі
– слухай нам краще
розбігтись подалі
бо убивати
то все ж таки гріх
вітер блукає
загубленим містом
жити чи вмерти
надія чи суд
знаєш коханий
я справді артистка
з восьмого вниз
ідеальний дебют
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2004
автор: Марина Ситник