Пороги знов загомоніли.
ЇХ не спинити Вам, - дарма!
Не стане, зрадницької сили!
Бо в неї правдоньки - нема...
Вже вир над ворогом регоче,
Як чорт, з Пекельної пітьми.
Сини! Доньки! Відкрийте очі!
Відчуйте в серці : "Сильні ВИ!"
Роди зєднаємо навіки,
Душі в поталу не дамо!
А управитлів безліких...
Ми скинемо в Тартар-Ярмо
Достатньо нами керували!
Достаньо крові попили!
трил"ярди з Неньки обідрали.
Війну у зраді зачали...
Та все закінчиться рапотово.
Таке було.. хоча й давно.
Коли...
лилося Україною...Хмельне
Народноє вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554923
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2015
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)