Я задрімаю тихо на скронях вітру вранці…
Я задрімаю, тільки не чіпай.
Я божевільний ангел, поглянь на мої пальці.
Хапаю ними вітер, та тільки не втікай….
Я відчуваю пристрасть, і що мені робити?
Я задихаюсь в лісі й в небесах.
Моє розбите серце як маю залічити?
На ранах сходить сонце, на крилах сидить птах.
Болять вже дуже очі, не знаю скільки зможу…
Та прошу тебе, вітре, зачекай!
Тримай незламне серце, дарую тобі вроду
Бери в світи, неси в далекий край…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554675
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Fiala