Це ж стільки болю, стільки сліз,
Навіщо?.. та кому потрібно?
Хто смерті шквал сюди приніс,
За мідний,золотий, чи срібний
Метал?.. еквівалент життя -
Душі людської, краплі крові...
Назад нема вже вороття,
Амбіції лиш гонорові...
Блукає он, чиєсь дитя,
Шукає, знову маму кличе?
Грані жорстокого буття ...
У відповідь - десь птах курличе...
Ще вчора, теплих слів журба,
На ніч співала колискову,
Сьогодні - зламана верба,
Без вікон - дім, а завтра знову
Чекає, що увесь наш край,
Звідки те лихо, град і грози?
Тепла вже мабуть не чекай,
Лиш люті у серцях морози...
Натільні носите хрести?
Тоді спитати треба Бога,
Чи налаштовані мости,
Куди веде ваша дорога?
У вбивці теж на шиї хрест?
Якому богові молився,
Коли вже стільки довгих верст,
Все йдеш і нищиш, і не вбився?..
25.01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554633
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Лина Лу