Свічка за свічкою, слово за словом,
Небо гіркою вкривало сльозою.
Усі на колінах молилися хором
Та були і ті, хто мовчали виною.
Віск обпікає всім схрещені руки, –
Квітами вкрита ця вічна дорога.
Вічності коштують сльози і муки
Тих матерів чиї діти від Бога!
Скільки, питаю, нам треба віддати?
Скільки ще треба нам Бога молити?
Щоб Сотні небесної вірні солдати
За віру могли не вмирати, а жити!
25.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554622
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.01.2015
автор: V.Gapcic