Подивлюсь в твої карі очі –
І не зможу вернутись назад.
Я не знаю, чого я хочу,
І не буду питати порад.
Так було, бо це мало бути,
І закінчилось раптом воно.
Я не зможу цього забути –
Воно душу мою пило.
Розлетілась на тисячу скалок
І не бачу себе в тобі.
Я не хочу ставити крапок
І не хочу казати: „Ні”.
Це не може ось так минути –
Надто легко усе б було.
І я знову не можу заснути,
П’ю думок неупинне вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55452
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2008
автор: NOTspecial