Замріялась

Чому  не  маємо  знання    машину  часу  змайструвати
захтів  назад  в  вісімдесяті  ,  або  в    майбутнє  полетів.
Поглянути  на  динозаврів,  які  літають  чи  біжать,
на  мамонта  чи  на  дракона  про  них  поему  написать.

Злітати  б  в  гості  до  цариці,  попили  б  чаю  за  столом,
я  б  розказала  за  майбутнє  за  новий  створений  айфон.
До  Клеопатри  й  фараона,  до  візантійського  царя
на  зустріч  з  ними  з  гардеробу,  я  б  міні-юбку  одягла.
Я  полетіла    перша  в  космос  і  там  би  стала  я  своя
бо  незадовго  би  до  цього  мене  тарілка  занесла.

Я  б  повернулась  у    моменти  коли  коханого  знайшла,
де  я  уперше  стала  мати,  де    ще  я    дівчина  була.
Але  це  мрії  ,    не  реальність,  скоріше  просто  маячня,
та  як  кортить  щоб  ці  моменти,  я  знов  у  мріях  прожила  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554412
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Юля Руда