Зловживати спиртним негоже.
П’ю я рідко, лише по святах.
Та сьогодні, прости, о Боже,
Щось я випила забагато.
Але мозок не відключити.
Бо не мокне гарматний порох.
Хоч би трохи перепочити.
Та не дасть розслабитись ворог.
Із подругою ми балакали
Із душі виливали болі.
То сміялися, а то плакали.
Нас не панькали наші долі.
Але з долями можна миритися.
Все не так і погано склалось.
Лиш би кров перестала литися,
В Україні життя піднялось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554396
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)