Ледачий дощ
повільно б'є по клавішах віконних,
Відлякуючи злодіїв законних,
Що небо
вирішили вкрасти в нас,
У цей вечірний час,
коли його за хмарами не видно,
Коли в багнюці
човгати огидно,
За шию краплі
котяться щораз,
Із снігу робить дощ
якусь непевну квашу,
Він заколисує уяву нашу,
Повільний дощ
ледачо б'є по клавішах зими,
Під це бельканто
засинаємо і ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554377
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)