і дальні лінії електромереж,
як потопельники осіннього
туману.
ми в ньому скоро зникнем
теж,
повіривши черговому
обману.
знов опинившися на
дні
закадрових ілюзій,
знайоме світло не побачим
у вікні,
сліди лишивши в прибережній
смузі.
наші душі й тіла -
належна дань святому
океану,
бо хто є ти,хто я ?
лиш потопельники осіннього
туману.
2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554258
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Ендрю Мітін