Спустошені серця,
Спустошена земля,
Ще трохи й вороття не буде.
Над прірвою життя
Й дитяче майбуття,
Прозрійте й схаменіться ,люди!!!
Сніги стопила кров,
Де ж ділася Любов?
Невже на цій землі її не було?
На брата брат повстав,
Брехню в подруги взяв,
А совість десь його заснула…
Христос за нас вмирав,
Та комунізм як став,
І Бога знов почали розпинати.
Тепер за те до нас
Постукав грізний час
І за гріхи прийшла розплата.
О,Боже поможи
Не здатись ворогам
І навіть,якщо судний день настане.
В Правиці все Твоїй,
Дай шанс ще раз землі
Із попелища цього встати!!!
23.01.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554126
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: леся квіт