Заплелася тугими лозами
У буденності невагомості
Намагаюсь торкнутись вічності
Світлим променем підсвідомості
З лабіринтів її величності.
З пережитого неосяжності
Сивину здобуваю мудрості.
Під загрозами неминучості
Довіряю своїй осудності.
Із сумісністю несумісного
Зігріваюсь в єдинім подиху.
В неприйнятності ненависного
Не чіпаю чужого мотлоху.
У сакрального непорушності
Не шукаю спасіння Божого,
Бо гріхами жену безгрішності,
Що в житті не минають жодного.
В непідробній душі відвертості
Розписала я долю прозою,
Що любов’ю в її упертості
Заплелася тугими лозами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554021
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Алла Гавришко-Бабічева