ОДИН… І НІЧ…

Кругом  світи…
Куди  іти?..
Чим  помогти?..
А  чи  врятую?..
Себе
І  ніч...
Та  сумнів  геть!
Я,  мов  у  сні,
У  сні-весні,
Все  розумію,
Усе  бачу.
Все!
Все!
Тебе
І  ніч...
Лиш  ти,
Лиш  ти!
Пішла  від  нас
У  ті  світи,
Де  спокій  
Душу  сповиває.
Тебе  нема!
А  за  вікном
Прийшла  весна.
Та  сон  тікає
Сперед  мене…
Думки  ясні…
І  наче  в  сні
Усе  огорнуте  
В  зелене.
Один,
І  ніч...
І  втома  з  пліч,
Мов  тінь,
Що  з  дерева  спадає.
Рої  думок
Та  протиріч,
Лише  душа
Моя  страждає…
Прошу  прости,
Що  вже  мости
Між  нами
Світом  розведені.
Ти  –  ясний  день!
Я  –  наче  ніч…
Стань  маяком
Хоча  б  для  мене.
Один!  Один!
Один
І  ніч…

7  березня  2007  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553960
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Віктор Слюсар