кілька ніжних кроків подушечками пальців по щоці
набагато тяжчі, довші, виснажливіші, аніж десятки кілометрів
уздовж перону, за потягом, що вже у такт гримить
музиці твоїх вій, і долонь, і легень, і волосся, й серця
присунься до стінки у плацкарті, отак, вирівняй плечі
поглянь у вікно - чи неправда, гарна погода для прогулянки
а ти все сидиш - у полоні вагону, провідника, рельсів
заплющуєш очі й усе не слухаєш порад - зсутулений
кілька кроків пальцями - міліметри, які не зміряти світловою швидкістю
бо потяг, у якому ти заварюєш зелений без цукру чай
мчить кудись бездумно, твої щоки не стануть свідками
небачених відстаней, кроків, поглядів, пристрастей
на жаль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553884
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.01.2015
автор: Siya