У сивім тумані підкашлює хтось –
Звук в тиші розноситься лунко.
Так холодно стало, лютує мороз,
Б’є снігом в обличчя відчутно.
Скалки тисячами вчепилися в ніс,
Ось-ось мороз щоки прихватить.
І боляче, боляче стало до сліз:
Як там, на Донбасі, солдати?
Мороз, забирайся під всі три чорти,
Туди, де жирують чинуші,
Заходь в їх хороми, добротні хати,
Видавлюй з них вкрадені гроші,
Навік заморозь їх ділянки землі,
Прописані в паркових зонах.
Даю завдання, морозище, тобі:
Усіх збережи, хто в окопах,
Та лагідним будь, доброзичливим будь,
Шкарпетки дружини в’язали...
Рушай, друже мій, в добрий путь, в добрий путь,
І слава героям всім, слава!
Вертайся скоріш, час прийшов обіцянь:
Тряхни генеральські погони,
Суддю-хапуна та у Раду заглянь:
Стриже хто там борзо купони?
А ще скоріш звістку зі Сходу подай,
Що там ПТН не хазяїн,
Що там Україна. Іди, поспішай
До міст та забутих окраїн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553800
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Г. Король