Йшла кроками важкими до життя, що гідним зветься
І вірила - несучи правди хрест - вона добром озветься.
Ступала, щиро посміхаючись зі слів,що ранять душу
Терпінням покриваючи журбу й печаль жагучу.
Тримала голову із гордим почуттям, щоб мати силу
Простити тим, хто підло й без підстав...плював у спину.
Заплакала, закривши рукавом обличчя сіре
І розірвалось серце на шматки...без межі щире...
Йшла, кволо підіймаючи з землі... обривки серця
І вірила - іще одного дня воно забється...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553792
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Bonne Fille