Весна буяла ніжно білим цвітом
І сонце сяяло, рясним дощем умите,
Коли я запитав:"Як звуть тебе, дівчино?"
Відповіла ти, усміхнувшись: "Я - Поліна."
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
Твоє ім'я у серце моє лине,
Як звук сопілки, як цвіт калини.
Я б з нього пісню написав
І сам завжди її б співав.
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
Холодна осінь жовтим листям сіє,
Хоч сонце світить та уже не гріє.
Та зогріва мене твоє ім'я
І цвіт кохання нашого, де ти і я.
Поліна, Поліна, Поліна -
Моя від Бога половина.
Своїм ім'ям заворожила,
Навік мене заполонила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553710
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 22.01.2015
автор: цумбуш