[i]Дякую Розі за чайне натхнення нових зустрічей-прощань...[/i]
Ми на терасі сядемо,
і вип'єм чаю вранці.
Згадаєм все, що було,
за кружкою тепла...
Відправиться знов потяг
з твоєї горе-станції...
І в залі злих очікувань,
загорнута в слова,
огорнена обіймами
твоїх надійних крил,
засну. Лиш шепіт янгола
(і серце геть з грудей,
із щастям через край!):
"Я буду зовсім скоро.
На спогадів терасі,
із теплим нашим чаєм
і щастя дивним раєм
в очах
мене чекай.
...І пам'ятай."
Чекаю.
Відчувай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2015
автор: kazKARka