А вдома в церкві дзони б’ють,
Колядники прийшли під хату,
А я лежу в степу отут
Й мене шукає залп гарматний.
А замість мене мабуть син
Кутю готує на Свят-вечір,
Бо всі турботи він один
Взяв на свої ще юні плечі.
Враз серед спалахів вогнів
І смертоносних «Градів» свисту
Почувсь мені колядок спів
Й «Христос рождається» врочисте.
Це, мабуть, ангели мені
Принесли в теє пекло битви
Моєї щирої рідні
За мною тугу та молитви.
І так схотілось понестись
В далекий край у рідну хату
І знову з дідухом зайти
Й молитву разом прошептати,
Щоби зраділа знов рідня
І крісло, що поклали доні
В надії, що зумію я
До них прилинути сьогодні.
Та буду всім своїм єством
Щодня тримати цю навалу,
Щоби Вкраїна Рождество
Хоч з сумом, але святкувала.
Щоби гурти колядників
Знов славили Дитятко Боже,
Яке підступних ворогів
Нам подолати допоможе.
21.1.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553533
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: тарпик