На міцних, ще не втомлених, крилах,
Наче кінь легендарний Пегас,
Наша юність кудись відлетіла,
Не питаючи дозволу в нас.
В метушні, в повсякденних турботах,
Між навчанням, коханням, дітьми,
Отакого життя повороту
Не відразу й помітили ми.
Хтось, у відчаї, встиг постаріти:
Адже юність покинула нас!
Ну, а той, хто цього не помітив,
Залишається юним весь час!
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: Ніла Волкова