Тій, що мене надихає… (4)


Яка  ти?  Хто  ти?  Звідки  ти  така?
Усміхнено-повітряно-легка...
Вбиваєш  пострілом  з-під  довгих  вій
І  кидаєш  десь  у  країні  мрій...

Нічний  водій,  ранковий  кавоман,
Сама  собі  шеф-повар  і  гурман,
Гончар,  художник,  скульптор,  а  тепер
Ти,  виявляється,  ще  й  волонтер!

Ти  романтична  і  сором'язлива...
Твій  погляд  —  як  у  спеку  літня  злива!
Ти  наполеглива  і  принципова,
Мінлива  і  завжди  для  мене  нова...

Або  вогонь,  або  арктична  крига!
Ти  таємниця...  Ні!  Відкрита  книга,
В  якій  до  біса  іноземних  слів!
Ти  —  викрадач  моїх  спокійних  снів...

Чуттєва...  І  відвертий  меломан!
Готова  на  підступність  і  обман,
(Наприклад  з'їсти  чіпси  без  дітей...)
Ти  —  дегустатор  всіх  моїх  ідей  !...

Та  знаєш...  Іноді  ти  —  кошеня...
Яке  тепла  шукає  навмання...
Долоні  теплі...  Або  хоч  одну...
І  спокою...
                                     І  затишку...
                                                                               І  сну...

Corvin                                                            18.12.14  p.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2015
автор: Corvin