Надзвичайна це є мука
Цілого народу ,
Коли лицарів онуки
Не знаходять згоди .
Їх помилки не навчили ,
Що Богдан накоїв .
В Бозі предки ті почили –
Ми й досі ізгої
Тут , де по весні калина
Квітне білим цвітом ,
Де тугу косу дівчина
Заплітає житом ,
Де рясні дощі вмивають
Землю мою милу ,
Щиру пісню де співають ,
Розстилають килим ,
Обв’язують рушниками
Подружжя щасливе
Та вшановують віками
Родючую ниву .
Україно , ненько мила
Збери своїх діток
Та надай наснаги , сили
Аби їм злетіти
Жайвором під небесами
До жаркого сонця ,
Щоби ти могла радіти
З кожного віконця .
Пробуди любов родинну ,
Любов генетичну ,
Хай наслідує дитина
Все палко й велично !!!
Сергій Бабінчук . Листопад 2009 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553051
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: Сергій Бабінчук