я так люблю каву з корицею,
та й ти про це з певністю знаєш.
можливо, усе повернеться сторицею
й тобі прошепочуть: "немарно чекаєш!"
усе ще до тебе повернеться,
обличчям чи гордо спиною,
життя за твоєю дорогою стелиться
й нотується твоєю ж рукою.
"намарно чекаєш" , хтось десь прошепоче,
цікаво, здалось чи насправді.
напевно, ніхто жити так не захоче
з брехнею й частково у правді.
а я обожнюю каву з корицею,
і ти про це з точністю знаєш.
я впевнена все повернеться сторицею,
я знаю - ти ще на мене чекаєш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552979
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Mirosya