Весняних намірів-дерзань
Іще буяє спрагла повінь,
Та час осінніх пригасань
Несе розважливості повів.
У нім і дощ, і навіть сніг,
І сум у нім непояснимий
Думки годує навісні
І те, що з ними.
Притисне ноша літ, як біль.
І пережите, і прожите
Переважає весен хміль:
Не слід минуще ворушити.
Та цвітом повниться зело,
Дорога кличе не спинятись.
І заборонам всім на зло
Я мрію знову закохатись.
19.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552876
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Вячеслав Романовський