Пишеш, на клаптику паперу,
Про наболіле, у душі...
Малюєш знов свою, химеру
Слова, лягають у вірші...
Стрічкою, літери лягають,
Та заплітаються в слова...
Хвилини, знову ледь, стікають,
Немов мелодія жива...
Ти платиш, власними думками,
Нову ціну, свого життя...
Лягають чорними рядками,
Вірші, не мають забуття...
Підуть по пам'яті, з тобою,
Слова, що в пам'яті, завжди...
І легким сумом, за весною,
Ледве помітні, їх сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552801
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2015
автор: Валерій Кець