Змужнів, обпік вогненним штурмом
Ти душу, Сину,очі і Мене,
І взявши в руки воєнну рутину
Вперед із гнівом у наступ ти рвеш…
Гарматне поле. Степ. Чорнезні хмари.
За степом степ, а там твій рідний дім,
І вже чекаєш щоби очі Мами,
Зігріли поглядом й серденьком Своїм.
«Моя Матусе, помолись за Мене..
Нехай би голос почути ще Твій..
Ти знаєш, я чекаю того дня, Нене,
Коли пригорнусь до плечей Твоїх..»
«Мій рідний Батьку, можеш бути гордим
Я не зламавсь, я сильний… я ж Твій син
Пробач, Татусю, що тоді був впертим…
Тепер війна для Мене вже не сон»
Я на колінах,Боже, на колінах
Благаю в Тебе, змилуй й сохрани!
Пробач Мене за всі ті провини
які перед Тобою Я вчинив…
P.S. Нехай ворожий згине з України
Нехай проклятий покине її
Я на колінах,Боже,на колінах
Прошу Тебе помилуй мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552464
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: XS