Випроставшись нарешті лабіринтами правди
Агонія смутку взялась, лікуватись, 'за розум'
Сніданками хвора і дикістю непередбачена
Вказала на двері, втопившись в руці гарячій.
Відмовившись від цього безумства недолі
Знайшла прототип, ненароджений, зелений,
Не тримавши в неволі цвинтар спогадів
Поцілила прямо у скроню, відзеркалення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552447
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2015
автор: Мессі