Захопили зелені очі у полон
Ні , ніколи не відпустять
Взагалі не знаючи перепон,
Вони в серце печаль не пустять.
Очі в яких півсвіту горить,
Рідні з глибиною океану
Намагаюсь продовжити мить
Коли в них тону і тану.
Дивне відчуття дежавю
мене охоплює щоразу
ніби бачила іх в іншому життю
просто впізнала не зразу.
В дивна сила притягання
Після них щем і тахікардія
Коли холод , коли бажання
криють у собі тепло і надію.
Вони досить небеспечні
для мого розуму і думок
у диспуті поглядів- беззаперечні
передбачають наступний мій крок.
Але я їм не підкорюсь
голову перед ними не схилю,
і покарання зовсім не боюсь
надто просто їх люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552330
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Вулична Хуліганка