Вода, що оточує острови,
Заколисана співом риб.
Хто сказав, що риби німі,
Придивись, чи вони не ми?
Острови, називай їх як хочеш ти,
Та обмежуй простір свій.
Скільки років, а може непевних діб,
Пити там самотіння тлінь?
Поміж хвиль, що ніколи не стануть дна,
Плавником колискова бринить.
Колискова завжди про любов і війна
Не спроможна її зупинить.
У воді, що оточує острови,
Пропливають лілей пелюстки,
Але там, серед скель, спить великий звір,
Як розбудиш – порве на куски.
Як водою над берегом і до зорі,
Як навшпиньки, між вітами верб,
То побачиш загублені там, угорі,
Острови, що летять дотепер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552199
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2015
автор: sfumato