НЕ ТРЕБА СЛІВ…

Не  треба  слів…  Прохаю…  Зупинись…
Коли  душа  жива  в  словах  відсутня,
Вони,  як  вітер,  полетять  увись,
І  їх  тоді  на  вітрі  ледве  чутно…

Не  треба  слів…  Ти  чуєш?..  Помовчи…
Вони,  мов  птахи,  світом  розлетілись.
Прошу  тебе,  згадай  хоч  уночі,
Згадай,  як  цілував  тебе  несміло...

Не  треба  слів…  Не  треба…  Помовчи…
Слова  розносить  вітер.  Їх  забудеш…
Про  щастя…  Про  любов…  Ти  не  кричи…
Лише  поглянь...  І  я  побачу  –  любиш...

15  вересня  2009  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552122
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2015
автор: Віктор Слюсар