ЛюбавЬ і ЛюбовЪ.
На фото. Ромео і Джульєтта.
ЛюбавЬ – так бавлять Жінку
Чоловіки.
ЛюбовЪ –
То навпаки.
Дорђчі, в тім відтінку
В минуле є вікно.
Мовчиш, чи мовиш – все одно:
Лю – МовЪ,
або
Лю – МовЬ.
А БовЪ –
Це Богъ,
Пероунъ, Свароугъ,
Жаръ-птиця Сва –
Це БовЬ.
ЗАУВАЖЕННЯ.
МовЪ/МовЬ – це Язик чоловічий, або жіночій; пор. Move, Moving, Motion, тобто той, що рухається; від цього: Мова, Мовити, Мовчати.
БовЪ – Богъ, БовЬ – Богиня.
В давніх мовах, а часто й в сьогоденних, слову, тобто іменнику, часто відповідало таке й саме дієслово, наприклад, на санскриті: "Га" – "Шлях" і "Га" – "Йти", або в англійській: "Cry" – "Плач" і "Cry" – "Плакати", тому було б розумно припустити, що "Лю" – це не тільки "Язик", а й дієслово "Казати". Тоді "ЛюбавЬ" або "ЛюбовЪ" це: "Каже Богиня" чи "Каже Бог". Боги тут, зрозуміло, язичницькі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2015
автор: Valery Bor