Я спатиму тихо
Усю ніч під циганським оком
Там, де коні пасуться
Де вовки чатують овець
Де вбралося в плаття
І вийшло з під ковдри лихо
Цибаючи іскрою пострілом дров, удівець
Не має ні батька ні мамки, лиш зорі на ріжки
Вчепилися й гойдають в золоті фарблені кіски
Милуються озером, піснею, вогником, тріском
Цвітінню волошок, які ж вони, чудо, ясні
Мої колисанки співаночки й маки красні...
Я спатиму тихо
Ніхто мого сну не торкнеться
Ні словом ні ділом ніхто не поділить мій хліб
Якщо десь далеко у душах
Мій сон обізветься
Не кличте, не треба,
Я небо віддав Вам, а ви...
Зігрівайте поріг..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551825
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Ольга Ратинська