Данило КОНОНЕНКО
ВІК УКРАЇНУ ЛЮБИ
Сонце голубить калину,
Вітер колише дуби.
Сину мій, рідна дитино!
Вік Україну люби!
Далеч шумку тополину,
Степу дзвінкі голоси.
Сину мій, рідну Вкраїну,
Вік біля серця носи!
В грізну тривожну годину
В дзвони на сполох дзвони!
Сину мій, рідну Вкраїну
Від ворогів борони!
Мову свою солов'їну -
Мамину пісню - розмай,
Сину мій, рідна дитино,
Не забувай!
--------------------------
Пам'яті Данила КОНОНЕНКА
Мріяв про щастя щоднини
І, як умів, так і жив...
Кланяюсь низько Данилу,
Що Україну любив!
Щедро низав намистини,
Які в серцях до цих пір,
Землю, червону калину,
Він у віршах освятив.
Миру просив у соборі,
Віршем громив ворогів,
Що нам сіяють, як зорі,
В серці вирощують гнів.
Тихо пішов від родини,
В даль відлетіла душа…
Доля його в Україні -
Пам'ять його у віршах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551801
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Віталій Назарук