Поезія – духовності окраса.
Через віки пізнань йде слово уперед.
Достойне воно ролі Першогласа,
Під честі знаменом виходить наперед.
І супроводжують його словосполуки,
Так гармонійні в досконалості звучання.
Передається злука з року в роки,
Вивершується силою світосприймання.
Поезія – духовний світ душі,
Його відкривши, там і пробуває.
Високим духом творяться вірші,
У леті надвисокості сягає
Поезія – це арфа струн сердечних,
Що хвилі слів здіймає в благодаті.
Немає там мотивів недоречних,
Чуттями чистими усі пройняті.
Поезію любити – світ любити,
Прекрасне бачити і до вершини йти.
Творити слово і життю радіти,
Звитяжністю дійти мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551718
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Едельвейс137