Загорнутий в сіре бульвар.
Надихані горем сліди
Заляканих вітром примар
В лицях чужих, блідих
То кроки так сильно калічать
Камінь чужих сердець.
То з віку, з-за часу кличуть
Бульвари про холод криниць.
То фари замилюють очі ,
А душі сліпить неон,
Нам штучно створюють ночі
А за глухість кожному – сотні корон
То залізобетонних будують людей
До заліза дають трішки крові
Щоб у пропащі сталі образ
Було багато болю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55139
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2008
автор: Анастасія Степула