[i]Замело наші ночі образами,
Почуття притрусило сніжком.
Тільки спогади зблискують стразами,
І, як діти, все ходять слідком
День і ніч. Ну ніяк не відчепляться.
Грають серцем, неначе м’ячем.
Може й в тебе надії ще тепляться…
То давай ми удвоє втечем
В снігопади розбурхані мріями.
І в потоку людських веремій
Зблисне щастя сльозою під віями:
Ти—Єдиний. Коханий. Ти—мій!
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2015
автор: Олена Іськова-Миклащук