Я повернусь живим, як ти, мила, благала,
В дім свій рідний зайду на світанку, ти спала,
Сонну, теплу знайду - обійму, зацілую,..
Це бажання своє я в уяві малюю…
Знову погань повзе обкарнати нам крила,
Третю ніч не спимо, не дає вража сила,
СВД*, мов дитя, до щоки притискаєш,
Україно, Ти спи, бо синів вірних маєш.
Пліч-о-пліч , як братам, нам судилось стояти,
Недарма в цій землі народила нас мати,
Ми любов зберегли, в серце вірно сховали,
Нас вона вбереже, щоби ми не вмирали.
Той, що був «старший брат», зажадав нас злякати,
Під імперську п’яту Україну загнати,
Та не зможе вражИна українців здолати,
Ми свого не дамо, волю в нас не забрати.
Нас покликав Донбас, щоби в світі всі знали -
Ми бороним країну свою від навали,
Україна не вмре, з Богом в серці їй жити,
Знову сонце зійде, і народяться діти…
…Я повернусь живим, як ти, мила, благала,
В дім свій рідний зайду на світанку, ти спала.
Сонну, теплу знайду - пригорну, зацілую,
Я вже біля дверей, серце б’ється – я чую…
*СВД - [i]абревіатура зброї, що означає: снайперська гвинтівка Драгунова[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551281
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.01.2015
автор: Олекса Світлий