Розхристана стою я на дорозі
Поміж вітри стікає час,
Заліплюють сніги душевні прози
Вже збитого у чорнослив життя.
Змудрована стою така стареча,
А між прожитого...вже там,
Тепер так сміло вже на взлеті
Ніхто не втримає мій час.
І ось мале уже дівчисько,
Ступає босе по стерні,
А на плечі Янголик божий,
Все так дано,як і колись мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550996
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Плискас Нина