Жовтіє жовтень жовтолистий,
йому залишився лиш день
і ніч.
Знімаю вже намисто.
Ну де ж ти, де?
мене поклич!
Багато псевдо, ціль одна:
знайти любов на цьому світі,
дрібне шахрайство, щоб заволодіти
чужим і дуже дорогим життям.
Нечемно, зле, навперейми,
отак живцем і захопити,
щоб пестити, жаліть, любити,
хоча б на протязі зими.
Не обривай мої слова!
Дослухай сонячну сонату,
не може бути забагато
любові, як прийде зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550878
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: Олена Акіко