Щаслива я, що вмію плакати навзри́д…

Щаслива  я,  що  вмію  плакати  навзри́д.
Щаслива  я,  тому  що  те  життя,
Хай  іноді  сумне  моє  буття,
Але  все  ж  милостиве  поки  наді  мною…
Благаю,  Боже,  хай  так  буде  й  далі..
Хай  горе,  що  оточує  мене,  мине…  Обійде  стороною.
І  все  залишиться  навіки  так,  як  є…

Я  більш  не  хочу  знати  над  своїм  життям  жалю́…
Коли  ж  настане  мить,  жахливий  фатум  той,
Коли  замерзнуть  сльози,  і  моя  душа
Буде  вважать  за  непотрібне  пла́кати…
Ні...  Це  буде  значити  кінець  всьому.
Це  означатиме,  що  я  не  в  силах  долі  більш  завадити…
́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550480
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Nadiya Shapoval