Перевірка на дорогах і немає хоч куща
Заховатись в черзі до святого раю.
Від дитячої колиски до останнього «прощай»,
Від лелеки до перепустки в «не знаю».
Під рентгеном твоя доля, зважать всі твої гріхи,
І чи бонус доброчестя чогось вартий.
Заберіть мене на гору, видно краще із гори,
Там вітри й ніким не мічені ще карти.
Може там, у вітрах
Чиста доля моя заховалась
Може там є краса,
Океани тепла й доброти.
Хай зозуля мені
Цілу вічність чомусь накувала,
Все одно, все одно
Треба гідно дорогою йти.
Сонце жовте, сонце чорне, все у плямах як з дощу,
Від затемнень у душі й магнітних збурень.
Є тут дещо непростиме і тому я не прощу,
Хай і буду не герой - останній дурень.
Вік короткий, закороткий, в ньому є сліпа межа,
Чи збереш весь урожай із свого поля.
І куди ж ти заблукала, чи сама куди пішла,
Десь у мойриних нитках змішавши ролі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550248
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: abba