мене п'янить її духмяна кава,
закутавшись у ковдру на балконі,
я роздивляюся її смішні світи...
"скажи, чого ще хоче Стейсі?"
я рук тепло виловлюю губами
з ментолового диму цигарок...
"що буде далі?"
далі буде ранок
із дзенькотом пустих пляшок...
ти перестанеш вірити у чудо,
у подарунки світанкових снів,
як тільки в філіжанці кави
помітиш дно...
і на збирання лише дві секунди -
у теплій ковдрі кроки за балкон...
"залишся, Стейсі",
голуби дзьоби збивають
об зачинене вікно...
мене п'янить її духмяна кава
і зводить з розуму її шалений світ -
вона іде, а я хапаюся руками
за ковдру у зачиненім вікні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550242
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Андрій Люпин