чорноморська сіль

як  запахне  весною  в  землянці,
й  чай  із  гілля  смородиновим  духом
розігріє  змерзлі  душі,
на  яких  заокеанський  Клаус
малював  дивоквіти,
ти  приїдеш  додому  в  аксельбантах...

"розкажи!"-  прошепочуть  стіни...

і  до  сонця  потягнуть  стебла
з  непророщеного  зерна  діти,
а  тобі  б  веселитись,  брате,
танцювати  на  дружніх  могилах  
переможну  щасливу  дригу,
то  чим  пахнуть  твої  аксельбанти?..

"розкажи!"-  прошепочуть  сльози...

журавлі  повертають  в  пенати
кошики  плетені  -  порожні!-
пролітають  траурним  маршем
над  опустілими  селами...
агов,  поправ  свої  аксельбанти
й  розкажи  по  чім  нині
пуд  чорноморської  солі!!!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550241
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Андрій Люпин