Де б ми не були і де б не блукали,
Нам мова карбує Долю,
По-нашому ми в неволі співали
І мова збудила Волю.
Ми станемо грізно у слів на сторожі,
Бо слово - надварта святиня.
СЛОВО! - Тобі завдяки ми МОЖЕМО!
Ти наша навік Берегиня!
Слово! Ти нас піднімаєш знову,
Проти вітрів і буранів,
Кулі безсилі супроти мови,
Плавить їх пісня Повстання.
Грими, наче громи, рубай лиха літа,
Пали блискавицею скверну,
В Сонячну мову вслухайся, Світе
Ми, як завжди - попереду!
Ми пам'ятаємо Духом і тілом,
Свобода - завіт поколінням!
Духом Козацьким напружені жили,
Пульсують в тугому стремлінні.
Чубаті та гнівні, сонячні вої,
Наш Дух - у мечі свячені!
Світлом Христовим ми стали до бою,
Світанком і Сонцем рожденні.
31 січня 2014 року, Ераст Іваніцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550224
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Ераст Іваніцький