Стояв він голий на морозі,
Хоч мерз та зовні не тремтів,
А ворог, відчував безкарність,
Знущався так, як вже хотів.
Козак тримався - знав він долю,
Яка його не підведе.
Така вже участь українця-
Страждать за справу, що веде.
Він вижив, став для всіх Героєм
Та рук своїх не опустив,
Узяв до них вже справжню зброю
Звільняти Неньку від катів.
Тепер козак сидить у Раді
На кнопки тисне, вчиться знов
Я хочу дать йому пораду
Щоб він не зрадив наших вдов...
Дітей - сиріт, що не діждались
Батьків з Майдану чи війни,
І люд простий, що жити хоче
В країні вільній і святій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550105
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: denyk