Лист українського козака головному агресору світу.
Щоб у тебе луснув зад,
Злиплися сідниці,
Говорив щоб не в попад
і не зміг дивиться!
Щоб, як пив, вода текла
зовсім не до рота.
І щоб їжею була
сатани турбота.
І щоб голову не зміг
ти як слід тримати.
І на вікнах всіх твоїх
красувались грати.
Не пишайся, а журись!
Шлю тобі прокльони!
"Щоб сконав і проваливсь" -
кажуть так мільйони.
Бог насправді, знаєш, є!
Не пробачить. Знаєш:
Він таких не визнає
За людей.
Те й маєш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549983
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: Максименко Л.